flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

21 лютого 2020, 13:13

Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

  • Верховний Суд підтримав військовослужбовця у справі про видачу довідки щодо розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії та визначив дату з якої має бути здійснено такий перерахунок.

    Фабула справи. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув зразкову справу за позовом особи, яка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до органу, що уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Центральний орган виконавчої влади відмовив позивачеві в наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення і перерахунку пенсії.

    Верховний Суд вказав, що 5 березня 2019 року набрало законної сили судове рішення у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними і нечинними норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якими для обрахунку розміру пенсій не включались щомісячні додаткові види грошового забезпечення діючих військовослужбовців.

    Верховний Суд дійшов висновку, що в компетенцію уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45. Проте зміни, внесені постановою КМУ № 103, зокрема до додатка 2 до цього Порядку, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 5 березня 2019 року – дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатка 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, яка діяла до зазначених змін.

    Отже, з 5 березня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

    Постанова Верховного Суду від 17.12.2019 р. у справі № 160/8324/19

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86432492

 

  • Військовослужбовці, які проходили СТРОКОВУ військову службу, мають право на виплату допомоги якщо інвалідність їм встановлена не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби. Це правило стосується лише тих осіб, яким інвалідність встановлена у період з 01.01.2007 до 01.01.2014. 
Ця правова позиція не стосується до осіб, які: 
- проходять службу за контрактом;
- інвалідність встановлена в інший період, ніж з 01.01.2007 до 01.01.2014.

  Постанова від 26 червня 2018 року у справі №750/5074/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74992487

 

  • Предметом оскарження є неправомірність відмови органів Пенсійного фонду України щодо віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку до складу грошового забезпечення, на підставі якого здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії.

    Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

    Відповідні суми враховуються при обчисленні (перерахунку) пенсії, якщо з них були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок).

    Постанова від 20 лютого 2018 року у справі № 286/2987/16-а

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/72363224

 

  • Предметом спору є визнання неправомірними дій Міноборони та обласного військового комісаріату щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду IIІ групи та зобов’язання нарахувати та виплатити її.

    Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги Міноборони та залишив в силі рішення на користь Особи. При цьому Верховний Суд зазначив, що документ, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) обов'язково подається уповноваженому органу військовослужбовцем, незалежно від інших, передбачених законодавством документів, зокрема і від довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності та постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Такий документ не обов'язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути прийняті інші достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва).

    У даному випадку, суди задовольняючи позов частково вказали, що подані позивачем документи не є визначальними та достатніми для встановлення наведених обставин.

    Позивач не мав документів щодо обставин поранення, а військовий квиток містив запис, засвідчений гербовою печаткою, про те, що позивач не має поранень та контузій.

    Постанова від 05 жовтня 2018 року у справі № 265/7930/16-а

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76941187 

 

  • Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у правовідносинах з приводу оскарження рішень Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням відповідної групи інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, викладених у постановах від 25.05.2018р. у справі №729/426/17, від 21.08.2018р. у справі №295/13892/16-а, від 23.10.2018р. у справі №822/3005/17, від 11.12.2018р. у справі № 740/1538/17, від 29.01.2019р. у справі №293/342/17, та у розвиток позиції, викладеної у постанові від 05.10.2018р. у справі №265/7930/16-а, сформулювала наступний правовий висновок:

    - Вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

    - Відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

    - Отже, відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами, що містять достовірні відомості про зазначені обставини.

    - Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

    - Обов'язок довести обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов'язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.

    Постанова від 10 квітня 2019 року у справі № 822/220/18

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/81047127 

 

  • Винагорода, встановлена Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати, вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

    Постанови від 03 жовтня 2018 року у справі № 817/1207/17, від 18 липня 2018 року у справі № 826/5785/16

  http://reyestr.court.gov.ua/Review/76885071 

 

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75383111  

 

  • Припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі - такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши зразкову справу за позовом військовослужбовця до військової частини.

    Суть позову полягає у тому, що відповідач не провів із позивачем розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки, передбаченої Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII  «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у період з оголошення мобілізації. У зв’язку з настанням особливого періоду позивач не мав змоги скористатися додатковою відпусткою із збереженням заробітної плати.

    Колегія суддів КАС ВС зазначила, що у разі невикористання військовослужбовцями (які зазначені у абз. 1 і 2 ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

    Верховний Суд зазначає, що норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

    Рішення від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81798649