Загальнообов'язкове державне страхування, у тому числі загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

• Позиція КАС щодо підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Фабула справи:  Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив, визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов’язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи  період роботи на гідрошахті, а також зобов’язати відповідача призначити пенсію за віком. В обґрунтування позову, позивач зазначив, що відповідач всупереч вимогам законів не врахував спірні періоди в пільговий  стаж роботи.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої та апеляційної інстанції, виходили з того, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж в підземних роботах,  та зазначили, що позивачу необхідно звернутися до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Позивач не погодився із такими рішеннями, та звернувся до Касаційного адміністративного суду.

Права позиція ВС/КАС:  КАС зауважив, що відповідно до Порядку «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У випадку коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств установ, організацій або їх правонаступників, які можна отримати за місцем роботи, служби, навчання, а також в архівних установах.

Зі змісту, цих норм вбачається, що необхідність звернення до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років необхідно лише у тому випадку, коли у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці.

Водночас, якщо в трудовій книжці зазначено періоди роботи, їх характер, то вказане  виключає необхідність звернення до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення  пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином КАС дійшов висновку, що оскільки до пільгового стажу позивача враховується стаж, який був зазначений в трудовій книжці, вказане є  підставою для  призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону № 1788-XІІ « Про пенсійне забезпечення.  

Постанова Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 227/4273/16-а.

•      Верховний Суд, дійшов висновку, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв’язку з відсутністю його пенсійної справи.

   Фабула справи : Громадянин України, який є внутрішньо переміщеною особою, звернувся до суду з позовом до Ужгородського ОУПФУ Закарпатської області в якому просив визнати неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов’язати провести перерахунок і виплату пенсії згідно чинного законодавства України.

   Суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що зазначена відповідачем підстава для відмови в перерахунку пенсії позивачу, зокрема ненадходження паперової справи, є такою, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки призвела до звуження законних прав позивача на отримання пенсії згідно із судовим рішенням, яке набрало законної сили і є обов’язковим до виконання на всій території України.

  Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх до Верховного Суду.

  Правова позиція ВС/КАС: Верховний Суд підтримав позицію судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

  Колегія суддів зазначила що, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

  Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

  Крім того, ВС зазначив, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 та практики Європейського суду з прав людини, право на пенсію та її одержання не може бути пов’язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території.

  З огляду на вищевикладене Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність паперової пенсійної справи, не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, згідно із законом на яку позивач має право.

  Постанова Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 308/3864/17

https://reyestr.court.gov.ua/Review/99796833

• Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

   

  Фабула справи: Позивач за період з 01.06.1990 по 31.10.2016 пропрацював на різних підприємствах районів Крайньої Півночі Росії та отримував заробітну плату, що підтверджується довідками. Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату за роботу в районах Крайньої Півночі. Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці відмовило позивачу  у здійснені даного перерахунку, у зв`язку з неможливістю провести зустрічну перевірку наданих довідок, так як ООО "Уренгойпромстроймонтаж", яка їх видавала знята з реєстраційного обліку. Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду.

   

  Рішення судів І та ІІ інстанції: Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

   

  Правова позиція ВС/КАС:   Верховний Суд підтримав позицію судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

  Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

  Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

  Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.

  Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 суд дійшов наступного висновку:

  «… посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні».

    Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень.

   

  Постанова ВС/КАС від 03.06.2021 у справі № 127/8001/17

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97428675?fbclid=IwAR0IKwAuLP0rKerjm2MZzSacRXCP5xtKnT4Gvdr-R1FmvtZQX-ZItk3jYkc

• Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

   

  Фабула справи: Позивач за період з 01.06.1990 по 31.10.2016 пропрацював на різних підприємствах районів Крайньої Півночі Росії. Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату за роботу в районах Крайньої Півночі. Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці відмовило позивачу  у здійснені даного перерахунку, у зв`язку з неможливістю провести зустрічну перевірку наданих довідок, так як ООО "Уренгойпромстроймонтаж", яка їх видавала знята з реєстраційного обліку.

   

  Рішення судів І та ІІ інстанції: Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

   

  Правова позиція ВС/КАС: Верховний Суд погодився із такими висновками судів попередніх інстанцій, зауваживши на наступному.

  Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

   Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

    Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

  За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку №22-1 заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

  Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

  Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.

  Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 суд дійшов наступного висновку:

  «… посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні».

  Суд не знайшов підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.

   

  Постанова ВС/КАС від 03.06.2021 у справі № 127/8001/17

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97428675?fbclid=IwAR0IKwAuLP0rKerjm2MZzSacRXCP5xtKnT4Gvdr-R1FmvtZQX-ZItk3jYkc

• Правова позиція Верховного Суду щодо випадків, коли  можливо утримання зайво сплаченої пенсії.

  Фабула справи: Позивачка звернулась до суду з позовом до об’єднаного управління Пенсійного фонду України. в якому просила: визнати рішення та дії відповідача про зменшення пенсійних виплат та стягненні коштів «переплаченої пенсії» незаконними та скасувати з моменту їх прийняття; зобов`язати відповідача усунути наслідки прийнятих незаконних рішень.

   

  Рішення судів І та ІІ інстанції: Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на те, що позивач діяв недобросовісно чи зловживав, подаючи недостовірні дані, є необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції з таким рішенням не погодився, скасувавши рішення суду першої інстанції. Ухвалюючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, положеннями Цивільного кодексу України встановлена неможливість повернення безпідставно набутої пенсії у разі відсутності недобросовісності з боку пенсіонера. Надмірно проведені виплати пенсії виплачені позивачці не з її вини, будь-яких даних про зловживання з боку останньої або подання нею недостовірних даних, відповідачем не надано та не встановлено.

   

  Правова позиція КАС/ВС: Розглянувши касаційну скаргу та матеріалі справи, Верховний Суд дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

  Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

  Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.

  Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону № 1058-IV. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

  Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

   

  Постанова КАС/ВС від 18.08.2020 у справі № 638/10460/17

• Матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати з яких сплачені страхові внески, що підтверджується довідкою, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру її пенсії.

  Фабула справи: Позивачка звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та виплати різниці між фактично виплаченою пенсією та обчисленою з урахуванням інших надбавок (матеріальної допомоги на оздоровлення, сум індексації зарплати) та зобов’язати відповідача здійснити зазначений перерахунок. У даній справі спірним є питання не про право позивачки на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а про право на виплату пенсії, обчислену з урахуванням всіх складових заробітної плати, на які було нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та на врахування яких позивачка мала право під час призначення пенсії.

  Рішення судів І та ІІ інстанції: Судом першої інстанції у задоволенні позову відмовлено повністю. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що отримувані суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що право на перерахунок пенсії виникло у позивача ще в момент призначення пенсії у 2004 році під час дії Закону України «Про державну службу» в редакції, яка передбачала проведення перерахунків призначеної пенсії, а не у 2017 році під час дії нового Закону України «Про державну службу» в редакції, що набрала чинності з 01 травня 2016 року. При цьому цей момент пов`язаний не з часом звернення особи за таким перерахунком, а з часом виникнення права на перерахунок.

  Правова позиція КАС/ВС: Колегія суддів Верховного Суду вирішила залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, зазначивши наступне.

  Частиною 1 статті 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

  Стаття 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

  Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

  Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати з яких сплачені страхові внески, що підтверджується довідкою, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру її пенсії.

   

  Постанова КАС/ВС від 26.01.2021 у справі № 391/521/17

• Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з» частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

  Фабула справи: У даній справі суть спору полягає в тому, що підприємство не перерахувало в належні строки кошти на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що призвело до утворення заборгованості за Списком № 1 та за Списком № 2. Тому, ПФУ вирішив їх стягнути в судовому порядку. Пенсійний фонд України просив стягнути з ПрАТ заборгованість із витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 71 759 961,07 грн.

  Рішення судів І та ІІ інстанції: Суд першої інстанції задовольнив позов повністю, із чим не погодився суд апеляційної інстанції. Скасовуючи судове рішення, останній виходив із того, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача в цій справі заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 71 759 961,07 грн без визначення конкретного періоду її виникнення, підстав для нарахування відповідних сум відшкодування саме ПАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» та, відповідно, для стягнення такої заборгованості саме з вказаного товариства. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що в цьому випадку відсутні достатні правові підстави для стягнення з відповідача заявленої ГУ ПФУ у м. Києві в цій справі заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

  Правова позиція КАС/ВС: Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу та дослідивши матеріали справи дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду апеляційної інстанції, зважаючи на таке.

  Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція.

  Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

  Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

  Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1788-ХІІ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

  Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

   

  Постанова КАС/ВС від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94022403