Оскарження податкових повідомлень-рішень (нереальність господарських операцій)

Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

• Сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

  З огляду на преюдиційність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов'язове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків. 

  Постанова від 29 березня 2018 року у справі №826/3498/15; постанова від 31 липня 2018 року у справі № 808/1507/16

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73081934

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75645232

• З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці.

  При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

  Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. 

  Постанова від 29 березня 2018 року у справі №825/1391/17

• Податкова інформація – як доказ.

  Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента платника, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. 

  Постанова від 31 липня 2018 року у справі №817/1339/17

• Акт про неможливість проведення звірки – як доказ.

  Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом ТОВ, з огляду на те, що зафіксований актом податкового органу факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставину і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

  Постанова від 31 липня 2018 року у справі №825/4218/13-а

• Акт про відсутність контрагента за місцезнаходженням, як доказ в справі. 

  Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

  Постанова від 08 серпня 2018 року у справі №820/4428/17

• Документи підписані невстановленою особою за відсутності управлінського та іншого кваліфікованого персоналу не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. 

  Постанова від 07 серпня 2018 року у справі №826/14619/13-а

• Щодо наявності кримінального провадження як підстави для визнання господарських операцій нереальними

  Наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини 6 статті 78 КАС (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

  Щодо наявності протоколу допиту свідка у кримінальному провадженні

  Протокол допиту свідка є джерелом доказів, у розумінні статті 94 КАС, яке підлягає обов'язковій оцінці судом у сукупності, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

  Оцінка протоколу судом апеляційної інстанції як джерела доказу є безпідставною, оскільки він має бути оцінений, з точки зору його належності (відношення до обставин справа), допустимості (отримання уповноваженими суб'єктами у спосіб та у порядку, встановлений законом), достовірності (відповідності фактам об'єктивної дійсності).

  Щодо наявності вироку у кримінальному провадженні

  Сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

  У цій справі перевірку було проведено після винесення відповідного вироку, яким встановлено обставини, які мають значення для підтвердження нереальності спірних господарських операцій, хоча в акті перевірки відсутнє будь-яке посилання на такий вирок. Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення адміністративної справи і повинні бути оціненими судами попередніх інстанцій в силу дії принципу офіційного з'ясування обставин справи. Наявність вказаного вироку безпосередньо впливає на законність проведення податкової перевірки та визначення меж доказування в адміністративній справі.

  Постанова від 02 жовтня 2018 року у справі № 826/6146/16

• Щодо наявності вироку у кримінальному провадженні

  Верховний Суд зазначає, що сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

  Суди першої та апеляційної інстанцій, використовуючи цілком правильну аргументацію щодо необхідності комплексного дослідження обставин справи та підтвердження операцій належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, врахували лише, що всі первинні документи, якими обґрунтовується реальність операцій з контрагентом підписано особою, які не мала на меті здійснення фактичної господарської діяльності. Вказані обставини встановлені вироками, які набрали законної сили.

  Разом з тим, судами попередніх інстанцій не перевірено у який саме період здійснювалися господарські операції та чи могла ця особа (відносно якої вирок) укласти вказані договори до моменту, з якого вироком суду підтверджена фіктивність її діяльності.

  Постанова від 18 грудня 2018 року у справі № 826/10205/16

• Протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише в разі його відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є безперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

  Постанова від 06 листопада 2018 року у справі № 822/551/18