flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

 

  • Спір з приводу  правомірності здійснення держреєстратором повторної реєстрації похідного речового права  (права користування земельною ділянкою у разі наявного та зареєстрованого тотожного права на ту саму земельну ділянку за іншим користувачем т.зв. "подвійна реєстрація") - не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

    Постанова від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75241943  

 

  • Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше викладених правових висновків у спорі щодо державної реєстрації речових прав оренди земельної ділянки (подвійна реєстрація).

    Вирішуючи справу в межах адміністративного провадження, суди виходили з того, що між позивачем та Товариством відсутній спір про право оренди земельної ділянки, оскільки позивач оскаржує виключно порушення  порядку здійснення державної реєстрації речових прав.

    Позиція Великої Палати Верховного Суду: оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер і має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

    Такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

    Скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

    Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й  особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

    Постанова від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/77969515  

 

  • Предметом оскарження у даній справі є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (квартиру), визнання незаконною держреєстрацію на спірну квартиру та скасування запису.

    На момент звернення до суду право власності на нерухоме майно, а саме на спірну квартиру перейшло до третьої особи у справі (на підставі договору іпотеки та договору відступлення права вимоги), тобто спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотечного), а позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача.

    Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

    Постанова від 28 серпня 2018 року у справі № 826/7122/15.

    Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 816/1604/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 820/8219/15 та від 22 серпня 2018 року у справі № 820/4673/16.

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/76673345 

 

  • З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.
  • Постанова від 30 травня 2018 року у справі № 150/928/14-а.

    Аналогічна позиція висвітлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 539/1957/16-а.

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150  

 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73219869  

 

  • Спір про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яким вирішено питання щодо права користування земельною ділянкою за цивільно-правовою угодою (договором суперфіцію), має розглядатися в порядку цивільної юрисдикції.

    Постанова від 22 серпня 2018 року у справі № 500/1419/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76077012 

 

  • У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після своєї реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта.

  Постанова від 06 червня 2018 року у справі № 826/631/15

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74688067 

 

  • У даному спорі оскаржувалося рішення міської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок», відповідно до якого управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету міської ради надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо поділу спірної земельної ділянки з метою створення двох нових землеволодінь без зміни цільового призначення на користь територіальної громади міста. Позивач вважає, що оскаржуване рішення порушує його існуюче речове право на зазначену земельну ділянку, яке виникло в нього разом із набуттям права власності на нежитлові приміщення, які розміщенні на цій земельній ділянці.

    Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після набуття права власності або права користування нерухомим майном до нового власника переходить право власності або користування земельною ділянкою на якій вони розташовані, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (стаття 120 Земельного кодексу України та стаття 377 Цивільного кодексу України).

    Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває в прямій залежності від права власності на будівлю та споруду, розташовані на цій ділянці, і не залежить від волевиявлення третіх осіб. У випадку невизнання або порушення прав на земельну ділянку нового власника нерухомого майна, такі права підлягають захисту в порядку цивільного судочинства.

    Постанова від 22 серпня 2018 року у справі № 539/3192/16-ц

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/76649361 

 

  • Спір у цій справі виник між юридичною особою як суб'єктом приватного права та органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень з приводу оскарження неправомірних рішень органу місцевого самоврядування про передачу гуртожитку в комунальну власність.

    Позивачі в цій справі доводять належність їм на праві власності правого крила гуртожитку, а міська рада заперечує цей факт та доводить належність гуртожитку до державної форми власності.

    Таким чином, позовними вимогами у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень. Однак підстави визнання неправомірності зазначених рішень обґрунтовані не порушенням з боку міської ради владних управлінських функцій, а порушенням нібито права власності позивачів.

    Тобто, між сторонами в цій справі існує спір про право цивільне, а саме належність на праві власності гуртожитку, який не може бути вирішено в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей встановлювати (визнавати) належність права власності на гуртожиток тій чи іншій особі. Отже, розгляд справи в порядку адміністративного судочинства не підлягає.

    Постанова від 13 березня 2018 року у справі № 461/14599/13-а

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72819695 

 

  • Спір про оскарження наказів Головного управління Держземагенства про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства - є публічно-правовим, оскільки в цих правовідносинах відповідач вчиняє повноваження з реалізації владних управлінських функцій.

    Постанова від 25 травня 2018 року у справі № 822/238/15.

    Аналогічна позиція з приводу застосування статей 2, 17 КАС України висловлена Верховним Судом в постанові від 08 травня 2018 року (справа № 813/1946/16) та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц) та від 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц).

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74262299

 

  • Спір з приводу законності рішень Міністерства юстиції України, виданих у формі наказів про скасування рішень державного реєстратора, прийнятих Міністерством юстиції України  внаслідок перевірки процедури здійснення реєстрації - підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з огляду на те, що виник внаслідок виконання Мін'юстом владних управлінських функцій.

    Постанова від 11 квітня 2018 року у справі № 910/8424/17

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73408853  

 

  • Оспорювання рішення органу місцевого самоврядування з питання приватизації земельної ділянки поглинається спором про речове, приватне право, яке належить особі до звернення до органу місцевого самоврядування (ст. 118 ЗК України). Таке право виникає і в результаті реалізації рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, але його захист відбувається у порядку цивільного судочинства (ст. 15 ЦПК України) у спосіб, характерний для приватноправових відносин.

    Постанова від 18 квітня 2018 року у справі № 707/1580/15-ц

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/73565786     

 

  • Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

    Разом з тим, якщо вирішення спору впливає на права та обов'язки фізичної особи, такий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, не дивлячись на те, що позивач (суб'єкт господарської діяльності - юридична особа) мотивує свої вимоги тим, що спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості й знаходиться у володінні та користуванні Товариства.

    Постанова від 16 травня 2018 року у справі 911/4111/16

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74188634 

 

  • Оскільки відносини у сфері вчинення суб'єктами владних повноважень дій, бездіяльності та/або прийняття рішень в процесі здійснення функцій з приватизації житла, видачі та оформлення свідоцтва про право власності на квартиру є спором про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. 

  Постанова від 08 травня 2018 року у справі № 820/4089/16

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74022189 

 

  • Спір з приводу реєстрації місця проживання та її зняття органом реєстрації - Департаментом реєстраційних послуг не є публічно-правовим, оскільки спірні правовідносини стосуються права користування та розпорядження майном - квартирою. Такий спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК.

    Постанова від  16 травня 2018 року у справі № 337/2535/2017

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74120907  

   

  • У разі, якщо позовні вимоги стосуються відмови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в призначенні та виплаті одноразової допомоги внаслідок смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві, а не встановлення статусу особи, яка перебувала на утриманні потерпілого - такий спір належить до юрисдикції адміністративного суду. 

  Постанова від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16-а

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73758679

 

  • Стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно (військової форми, одягу) за час проходження служби та під час звільнення в запас, а також відповідної компенсації за це майно, спрямоване  на відновлення  майнового стану (порушеного права власності та ліквідації збитків, заподіяних  інтересам Особи), а тому спір з цього приводу має приватноправовий характер, не є публічно-правовим спором, пов'язаним з проходженням та звільненням з публічної служби.

    Постанова від 13 червня 2018 року у справі № 161/13250/15-ц.

    Примітка: Велика Палата Верховного Суду відступила від викладеного у цій постанові правового висновку та зазначила, що спір фактично виник між особою, яка проходила військову службу, та суб'єктом владних повноважень, а отже, є публічно-правовим.

    Постанова від 12 вересня 2018 року у справі № 2-а-3097/2007
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76912505 

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838780

 

 

  • Спір з приводу оскарження дій Виконкому та інших відповідачів щодо прийняття висновку органу опіки та піклування Міськради про доцільність позбавлення батьківських прав - не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу захисту сімейних прав та інтересів позивача, а отже, існує спір про право. Оскаржувані дії відповідачів та прийнятий Висновок, не є діями та рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, безпосередньо не породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і не мають обов'язкового характеру, позаяк  є одними із доказів у цивільній справі про позбавлення батьківських прав.

    Постанови від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838879

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75241940 

 

  • Спір з приводу визнання  недійсною угоди про розстрочення погашення боргу позивача (юр особи) перед відповідачем (УПФУ) на виплату і доставку пенсій, передбачених пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є публічно-правовим, оскільки  відповідач, укладаючи таку угоду,  діє  як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи функції держави, а тому з'ясування обставин законності оспорюваної угоди відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

  Постанова від 12 червня 2018 року у справі № 905/1026/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74809440

 

 

  • Спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" граничного розміру відшкодування за вкладами (Постанова від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15). 

    Аналогічні правові позиції висловлені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №813/6392/15,  від 06.06.2018 у справі №804/15159/15, від 18.04.2018 у справі №813/921/16, від 12.04.2018 у справі №820/11591/15.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296557  

 

  • Правовідносини, що випливають із майнових (кредиторських) вимог фізичної особи до банку за договором банківського владу, задоволення яких відбувається в порядку черговості, визначеної ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку - не є публічно-правовими. Закон не покладає на державу в особі уповноважених нею органів забезпечення гарантійних зобов'язань щодо задоволення таких вимог.

  Постанова від 27 червня 2018 року у справі № 307/2765/15-ц

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75133488  

 

  • Оскарження Позивачем (адвокатом)  дій прокуратури, пов'язаних з направленням заяви до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку - не може бути окремим предметом спору та не підлягає розгляду в порядку адміністративного чи іншого судочинства.

    Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому суди правильно не зазначили суд, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.

    Постанова від  23 травня 2018 року у справі № 804/8840/15

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74506087  

 

  • Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, крайньою формою якої є припинення права на заняття адвокатською діяльністю, а тому спір у справі за позовом до КДКА про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії є публічно-правовим, оскільки стосується позбавлення особи права на зайняття адвокатською діяльністю.

    Постанова від 29 березня 2018 року у справі № 640/12325/15-ц.

    Аналогічна правова позиція висловлена в постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 804/11334/15.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73304946 

 

 

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/76673367 

 

  • Спір з приводу оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно посадової особи (слідчого прокуратури) - не належить розглядати в порядку адміністративного чи іншого судочинства.
  • Рішення Комісії за результатами розгляду дисциплінарної скарги, хоч його і прийнято у зв'язку з дисциплінарною скаргою заявника, не створює для нього жодних юридичних прав та/чи обов'язків і не порушує особистих прав та/або інтересів позивача.

    Постанова від 14 березня 2018 року у справі № 9901/153/2851 

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/72909629  

 

  • Спір про зобов'язання уповноваженого органу управління (Укравтодору)  прийняти у державну власність майно (ділянку дороги) за позовом селищної ради не є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки в основі спору лежать організаційні та майнові відносини, що склалися між відповідними суб'єктами управління щодо певного об'єкта права власності.

    Відмова Укравтодору, який уповноважений управляти державним майном, у прийнятті/передачі майна з комунальної у державну власність  - не спричиняє виникнення публічно-правового спору, пов'язаного зі здійсненням владних управлінських функцій. 

    Постанова від 16 травня 2018 року у справі № 925/378/17

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/74188598 

 

  • Вимога особи до відповідача (суду) про зобов'язання зареєструвати в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) заяву позивача має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір між позивачем та судом в частині реєстрації/розподілу в АСДС пов'язаний з виконанням судом владних управлінських функцій.

  Постанова від 8 травня 2018 року у справі № 521/18287/15-ц

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74660083  

 

  • Спір юридичної особи до прокуратури та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями суб'єкта владних повноважень підвідомчий господарському суду, оскільки зазначена вимога не об'єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

  Постанова від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850802 

 

  • Вимога Центру зайнятості до фізичної особи про стягнення матеріальної допомоги по безробіттю, як набутої без достатньої правової підстави, - має приватноправовий, а не публічно-правовий характер.

  Постанова від 14 березня 2018 року у справі № П/811/1917/14

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850798 

 

  • Керівники вищих навчальних закладів не віднесені до органів управління освітою визначених статтею 11 Закону України «Про освіту», а вищий навчальний заклад не є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не є органом управління освітою та не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а тому спір про оскарження рішень, дій Університету по відрахуванню особи  підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Для визначення юридичної і фактичної (дійсної) природи правовідносин потрібно з’ясовувати, щодо яких речей, цінностей, активів тощо і між якими суб’єктами (особами) вони виникли, який соціальний і організаційно-правовий статус цих осіб, якими нормативними засобами регулюються ці відносини, в якій формі минають (здійснюються в часі), який механізм їх забезпечення і виконання, вид та міра відповідальності за невиконання зобов’язань. 

    Постанова від 06 березня 2018 року у справі №826/18956/16

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72605171  

 

  • Спір з приводу знесення самочинного будівництва за позовом органу ДАБК не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізує у спірних правовідносинах надані  законом владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування. 

    Постанови від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а,  від 16 травня 2018 року у справі № 522/5487/17

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/73837586 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74266161 

 

  • Звертаючись до адміністративного суду з позовом про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що третя особа здійснює реконструкцію частини будинку, який належить їй на праві власності, без дозвільних документів та без його згоди як власника іншої частини цього ж будинку.

    Позивач фактично оспорює дозвіл (дії), який є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано. Таким чином, відсутність у будь-кого (крім власника нерухомого майна), у тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним рішенням (дією) не породжує для останнього права на звернення із цим позовом у порядку адміністративного судочинства.

    Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третьою особою незаконної реконструкції належної їй частини будинку, яка заподіяла шкоду майну позивача, а тому у позивача виникла необхідність захисту його цивільних (майнових) прав. Отже, вимоги щодо неправомірності реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третьою особою будівельних робіт у своїй частині будинку.

    Ураховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

    Постанова від 22 серпня 2018 року у справі 815/1568/16.

    Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 802/233/16-а та від 27 червня 2018 року у справі № 814/104/17.

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/76077052 

 

  • Спірні правовідносини стосуються дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо реєстрації спірної декларації про готовність об'єкта до експлуатації з порушенням норм законодавства, що регламентує діяльність відповідача щодо вчинення таких дій.

    Спір у справі не стосується права власності особи на об'єкт нерухомості, оскільки дослідженню у цій справі підлягають дії Інспекції як суб'єкта владних повноважень щодо надання дозвільного документа, тобто виключно владні, управлінські рішення та дії Інспекції.

    Постанова від 4 липня 2018 року у справі № 815/2439/15

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75287021 

 

  • Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (держреєстратора), які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

    У цій справі спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди про передачу нерухомого майна в іпотеку.

    Вимоги до держреєстратора щодо оскарження його дій та рішень є похідними при вирішенні судом питання щодо неналежного виконання умов Договору іпотеки та правомірності набуття особами права власності на спірне майно. Конкретних претензій до державних реєстраторів при вчинені ними реєстраційних дій позивач не висуває.

    Постанова від 04 липня 2018 року у справі № 820/7173/16

  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75133492 

 

  • У даній справі оскаржуються реєстраційні дії, пов'язані з реєстрацією змін керівника юридичної особи та зміни складу або інформації про засновників.

    Підґрунтям і метою пред'явлення позовних вимог у цій справі є визнання недійсними протоколів загальних зборів ТОВ та договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ, які, за твердженням позивача, порушують його права як учасника ТОВ на належну йому частку у статутному капіталі, тобто має місце оспорювання цивільного права особи, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

    Спір не обмежується оскарженням рішення, дії чи бездіяльності державного реєстратора, оскільки в його основі лежить невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією змін керівника юридичної особи та зміни складу або інформації про засновників. Такий спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

    Постанова від 04 вересня 2018 року у справі № 826/1934/17

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/76397733 

 

  • У даній справі особа оскаржувала до адміністративного суду дії суб'єктів владних повноважень - державних реєстраторів, пов'язані з реєстрацією змін до установчих документів ТОВ, внесенням відомостей щодо зміни складу його учасників та керівника, посилаючись при цьому на недотримання цими суб'єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

    Проте з висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов'язана з підробкою протоколу загальних зборів ТОВ, незаконним виключенням позивача зі складу учасників цього товариства, а також нікчемністю договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ.

    Отже, звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

    Постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а, від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76673384

 

  • Спір за позовом особи до ДВС про виключення майна з-під арешту, накладеного в межах виконавчого провадження, учасником якого не є позивач - підвідомчий судам цивільної юрисдикції, оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого цивільного права, а саме, права власності на майно.

  Постанова від 30 травня 2018 року у справі № 640/7794/16-ц

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74376418  

 

  • У правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

    Постанова від 20 червня 2018 року у справі  № 823/902/17

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75133500 

 

  • Спір про відшкодування майнової шкоди посадовою особою органу місцевого самоврядування,
 завданої під час виконання нею посадових обов'язків (видача військовослужбовцю путівки на безоплатне санаторно-курортне лікування з порушенням вимог законодавства) має розглядатись за правилами адміністративного судочинства. 

Для визначення юрисдикції адміністративних судів за пунктом 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року (пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України, чинного з 15 грудня 2017 року) поняття "спір з приводу проходження громадянами публічної служби" охоплює питання реалізації правового статусу державного службовця від прийняття на державну службу до її припинення, зокрема і питання відповідальності у зв'язку з його рішеннями, діями чи бездіяльністю на відповідній посаді, навіть якщо притягнення до відповідальності відбувається після звільнення з державної служби.



    Постанова від 04 липня 2018 року
у справі № 310/66/14-ц

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75265986 

 

  • У разі прийняття суб'єктом владних повноважень - Державною службою інтелектуальної власності України рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг та отримання заявником відповідних свідоцтв і патентів, подальше оспорювання правомірності набуття таких прав на вказані об'єкти мають вирішуватися в порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

    Вимоги про скасування цих рішень є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності видачі заявникам зазначених патентів на промислові зразки та свідоцтв на знаки для товарів та послуг.

    Постанова від 27 червня 2018 року у справі № 804/629/16

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75133438 

 

  • Позивач (колишній голова сільради, звільнений з посади у зв'язку із закінченням повноважень голови) звернувся  з позовом до сільради про внесення змін до запису в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

    Велика Палата Верховного Суду зазначала, що спір стосується процедури звільнення позивача з публічної служби, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

    Критеріями віднесення тієї чи іншої особи до осіб публічної служби визначено наявність запису в трудовій книжці особи про складення Присяги державного службовця та присвоєння відповідного рангу державного службовця, наявність виплати сум за ранг у загальній сумі заробітної плати.

    Постанова від 22 серпня 2018 року у справі № 724/1656/16-ц

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/76649276 

 

  • Спір за позовом Управління ПФУ до Банку про стягнення неповернутої пенсії зарахованої на поточний рахунок померлої пенсіонерки ґрунтується на договірних правовідносинах (між Фондом та Банком укладено договір про зарахування і виплату пенсій/грошової допомоги, що фінансується з Фонду), які не пов’язані зі здійсненням Пенсійним фондом владних управлінських функцій.

    Предметом перевірки у цій справі є виконання умов договору щодо порядку ведення рахунків та строків здійснення розрахункових операцій, а також можливість задоволення вимог Фонду щодо повернення коштів, зарахованих на поточний рахунок померлої особи (відсутніх на її поточному рахунку), за рахунок Банку - суб'єкта господарювання.

    Пунктом 4 частини першої статті 3 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний договір визначено як дво- або багатосторонню угоду, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією зі сторін угоди.

    Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що укладений  між  Управлінням ПФУ та Банком договір на зарахування і виплату пенсій не підпадає під визначення адміністративного договору, отже ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, на неї поширюється юрисдикція господарського суду.

    Постанова від 12 вересня 2018 року у справі № 804/1010/17

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/76596889 

 

  • Спір Управління Пенсійного фонду України з роботодавцем-боржником (який знаходиться у процедурі розпорядження майном, тобто в процедурі банкрутства) про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

    Мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

    Тобто, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

    Постанова від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11

http://reyestr.court.gov.ua/Review/78215394 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/78215459 

 

  • Спір про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану та зобов’язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження особи має розглядатись  за правилами цивільного судочинства.

    Водночас, треба звертати увагу на предмет і підставу позову. У цій справі  об’єктом перевірки  судом  не є дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису про народження (тобто не оскаржується  правомірність дій з відмови).

    Постанова від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/78011648 

 

  • Спір про стягнення завданих збитків, звернений до підконтрольної установи, яка не забезпечила виконання вимог органу державного фінансового контролю, є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

     Постанова від 31 жовтня 2018 року у справі № 806/1828/17

www.reyestr.court.gov.ua/Review/77764404 

 

  • Спір з ВДВС про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору та штрафу.

    Встановивши, що при розгляді справи особа неодноразово зверталася до судів як адміністративної, так і цивільної юрисдикцій, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя Велика Палата Верховного Суду, констатуючи приватноправову природу спору, прийняла рішення, що внаслідок непослідовності національного суду цей спір у відповідній справі має бути розглянуто в порядку адміністративного судочинства.

    Постанова від 31 жовтня 2018 року у справі № 158/534/16-а

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77848764 

 

  • Спір про звільнення майна з-під арешту, який був накладений за правилами кримінального судочинства, підлягає розгляду в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом.

    У даній справі було встановлено, що Особа на електронних торгах придбала заставлений автомобіль, однак вчинити дії щодо реєстрації права власності на спірне майно виявилося неможливо, оскільки під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі ст. 126 КПК 1960 року на це авто було накладено арешт.

    Оскільки нормами КПК України 1960 року не було визначено порядку скасування арешту майна за ініціативою осіб які, не були учасниками кримінального провадження, але є власниками або володільцями арештованого майна, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню норми КПК України 2012 року.

    Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду зазначила  про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що спір є цивільно-правовим, оскільки стосується права власності на майно, та може бути розглянутий за правилами цивільного судочинства.

    Постанова від 07 листопада 2018 року у справі № 296/8586/16-ц

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77870799 

 

  • Спори з приводу оскарження рішення органу місцевого самоврядування про встановлення та зміну меж населених пунктів підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

    Велика Палата Верховного Суду констатувала відсутність порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції (суди розглянули справу в порядку КАС), зазначивши, що райрада, приймаючи оспорюване рішення, діяла не в своїх або чиїхось приватних інтересах, а з метою здійснення передбачених владно-управлінських функцій, оскільки питання зміни меж населених пунктів не стосується права власності або користування земельними ділянками конкретних осіб, а направлене на зміну меж населених пунктів у районі. 

    Спірне рішення органу місцевого самоврядування не може вважатись виконаним актом індивідуальної дії, оскільки на підставі цього рішення у фізичних та/або юридичних осіб не виникло і не могло виникнути речових прав на земельні ділянки.

    Отже, відносини, які склались між учасниками спору, мають публічно-правовий характер.

    Постанова від 07 листопада 2018 року у справі № 824/3130/14-а

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77804960 

 

  • Спір з приводу визнання протиправними дій, зобов'язання Школи-інтернату донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу випускнику школи, виплата якої гарантована державою, є державною соціальною допомогою та покладена на навчальний заклад, належать до юрисдикції адміністративних судів.

    Школа-інтернат здійснює делеговані їй чинним законодавством владні управлінські функції щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги і має статус суб'єкта владних повноважень, оскільки виплата такої допомоги є соціальною виплатою, гарантованою державною.

    Постанова від 07 листопада 2018 року у справі № 553/4650/14-а

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77801686 

 

  • Під час вирішення питання, чи займала особа посаду, яка відноситься до посади державного службовця, судам необхідно з'ясувати, чи була подана декларація до зарахування на посаду, чи приймала особа відповідну присягу, чи мала право на присвоєння спеціального звання або рангу державного службовця.

    У цій справі було встановлено, що на момент призначення позивача на посаду фахівця з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації міського відділу Управління державної пенітенціарної служби ця посада не була віднесена до відповідної категорії посад державних службовців.

    При цьому, судами не встановлено, що позивач під час прийняття на посаду фахівця з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації МВКВІ УДПС  подавав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, в порядку, встановленому Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», та що він складав присягу державного службовця.

    Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновок апеляційного суду про те, що між сторонами виник спір, пов'язаний із проходженням позивачем публічної служби, тому такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, є помилковим та зробленим на припущеннях.

    Постанова від 07 листопада 2018 року у справі № 428/12596/16-ц

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77870623

 

  • Спір про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки у приватну власність є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

    Постанова від 20 листопада 2018 року у справі № 911/44/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/78160765 

 

  • Справи про визначення розміру шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 146/1091/17

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78112043

 

  • Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання рішення незаконним – розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

    Постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц

 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78129908 

 

  • Спір, у якому особа з інвалідністю звернулася до Фонду соціального страхування щодо перерахунку розміру страхових виплат – грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування віднесено до адміністративної юрисдикції.

    (Хоча і йшлося про договір страхування, який є цивільним договором, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір стосується компенсаційних виплат, тому це справа адміністративна).

    Постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 405/5366/17

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78215405 

 

  • Спір про зобов’язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису щодо даних про національність позивача – є цивільно-правовим.

    Велика Палата Верховного Суду визначила такі критерії розмежування юрисдикції спорів:

    якщо оскаржуються неправомірні дії відділів реєстрації (наприклад, особа надала всі документи про підтвердження національності, а орган влади відмовив у підтвердженні цього факту) – такий спір належить до адміністративної юрисдикції, якщо позивач вимагає підтвердити національність – то це цивільний спір.

    Постанова від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17

 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79388255 

 

  • У цьомі спорі Міжнародна благодійна організація «Екологія–Право–Людина» звернулася до господарського суду з позовом до суб’єкта господарювання - ТОВ, у якому просила заборонити діяльність дельфінарію.

    Велика Палата Верховного Суду визначилася, що цей спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

    Оскільки Законом України від 6 липня 1999 року № 832-XIV ратифіковано Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуську Конвенцію), то це надає можливість громадським екологічним організаціям звертатися до суду з відповідних питань, якщо державні природоохоронні органи влади, на думку цієї ГО, не здійснюють своїх повноважень належним чином.

    Постанова від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17

 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78977479 

 

  • Спір про оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідувача державною нотаріальною конторою підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

    Посада завідувача є адміністративною посадою у державній нотаріальній конторі, що надає послуги, у тому числі й послуги державного реєстратора, а тому така посада прирівнюється до публічної служби.

    Крім того, до дисциплінарної відповідальності позивача притягнуто як завідувача державної нотаріальної контори і саме за неналежну організацію загального і нотаріального діловодства у цій конторі.

    Постанова від 05 грудня 2018 року у справі № 521/1204/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/78977373 

 

  • Спір, пов'язаний з питанням трудових відносин у період реалізації виборчих прав у сфері публічно-правових відносин, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

    (Позивач працював на посаді секретаря окружної виборчої комісії територіального виборчого округу, при звільненні з якої з ним не було проведено розрахунку в повній мірі, що спонукало заявленню вимоги до Центральної виборчої комісії про стягнення середньомісячного заробітку, компенсації за дні невикористаних відпусток, компенсації втрати коштів унаслідок інфляції).

    Постанова від 12 грудня 2018 року у справі № 802/3879/14-а

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79250479 

 

  • Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

    Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду зазначивши, що вирішення у суді спору за такою позовною вимогою буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

    Отже, позовна вимога про визнання незаконними дій/бездіяльності посадових осіб суду не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства. А тому висновки судів першої й апеляційної інстанцій про можливість розгляду цього спору за правилами адміністративного судочинства є помилковими.

    Постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц

http://reyestr.court.gov.ua/Review/78977475 

 

  • Правовідносини щодо обрання, призначення на посаду керівника вищого навчального закладу, засновником якого є орган місцевого самоврядування, визначені цивільним (трудовим) і цивільним процесуальним законодавством.

    Постанова від 30 січня 2019 року у справі № 569/5553/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/79834971

 

  • Звернення до суду з позовом, обумовленим неналежним реагуванням посадовою особою відділу поліції на заяву про кримінальне правопорушення, не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

    У межах спірних правовідносин позивач і відповідач діють як учасники кримінального провадження, права і обов'язки яких визначені кримінальним процесуальним законом.  Та обставина, що відповідь на заяву позивача була надана відповідно до Закону «Про звернення громадян», не змінює суті спірних правовідносин, оскільки незалежно від того, якими нормами керувався відповідач, надаючи відповідь на заяву позивача про порушення кримінального провадження, це не впливає на його процесуальний статус, а відтак і на те, що його дії і рішення за результатами розгляду цієї заяви можуть бути оскаржені лише за правилами і в порядку, визначеному КПК України.

    Враховуючи те, що згадані вимоги  не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, то і вимоги про відшкодування заподіяної такими діями чи бездіяльністю шкоди також не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, а можуть бути предметом судового розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Постанова від 06 лютого 2019 року у справі № 705/406/18

 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79776424 

 

  • Державіаслужба (публічна адміністрація) звернулась до адміністративного суду з позовом про зобов'язання ТОВ «Будгенконтракт» виконати рішення про припинення будівництва, маючи на меті захист публічного інтересу певного кола осіб (членів екіпажів повітряних суден та їх пасажирів, а також людей, які проживатимуть або перебуватимуть поруч), оскільки порушення норм чинного законодавства при будівництві указаних вище об'єктів впливають на безпеку цивільної авіації, створюючи загрозу життю і здоров'ю невизначеного кола людей.

    У спірних відносинах Державіаслужба, приймаючи оспорюване рішення, діяла як суб'єкт владних повноважень, наділений функціями щодо погодження місця розташування об'єктів на приаеродромній території з метою забезпечення безпеки польотів і роботи радіотехнічних засобів цивільної авіації.

    Повноваження Державіаслужби на звернення до суду з позовом про зобов'язання виконати рішення про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного Кодексу) не закріплені у жодному нормативно-правовому акті - законі чи підзаконному нормативно-правовому акті.

    Водночас чинним законодавством України також не врегульовано питання альтернативних дій Державіаслужби у випадку невиконання особою рішення про припинення будівництва (накладення штрафу, звернення до суду тощо).

    У цьому випадку Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне виходити з «публічного інтересу» такого спору.

    З огляду на те, що Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України, та в силу приписів ст. 28 Закону № 3166-VI наділена правом звертатися до суду з метою реалізації своїх повноважень, у даному випадку припинення діяльності, передбаченої ч. 2 ст. 69 Повітряного Кодексу України, а також ураховуючи публічний інтерес цього спору, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права/інтересу є вірним.

    Постанова 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17

    Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 826/2793/18 та від 06 лютого 2019 року у справі № 810/3046/17.

     

http://reyestr.court.gov.ua/Review/79883398